Страшні роки моєї України

     Пам’ять - нескінченна книга,в якій записано все: і життя людини, і життя країни.Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим і чорним кольором. Особливо вражаючі сторінки , де смертельним шрифтом вкарбовано слова: голод, голодомор.

    24 листопада 2017 року у Поповицькому НВК Шегинівської сільської ради відбувся  захід-реквієм  «Страшні роки моєї України», який підготувала педагог-організатор Фаль Наталія Романівна.

   Розпочався захід виступом ведучих(Оленюк О., Стабрин М.), які нагадали причини цієї страшної катастрофи проти українського народу. Завдяки емоційному читанню віршів: «Один за одним йшли у небуття», (Губицька Ю.), «Зроніть сльозу»,(Греськів М.), «Українські жита, неба синь голуба» (Тимчук Р.), «Ти кажеш :не було голодомору» (Москалик А., Гірняк В.), вдалось донести до сердець молоді одну із найтрагічніших сторінок історії України - голодомор 1932 – 1933 років. Учні пройнялися тим, що немає нічого страшнішого і протиприроднішого, ніж приречення на голодну смерть мільйонів ні в чому не винних осіб.

    Вміло підібрані уривки відеофільму про голодомор « Голодомор – страшна картина», записи мелодій і пісень «Свіча», « Пам'ять жертв голодомору», вчителем музичного мистецтва Фаль Ольгою Романівною, підсилювали емоційний вплив на присутніх і не залишили байдужими нікого.

   На завершення учні запалили свічку пам'яті, а усі присутні в залі хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв сталінського голодомору і зрозуміли, що запорукою того, щоб більше ніколи не повторилися жахи тих далеких днів, має стати наша пам'ять.